Інвентариза́ція заборго́ваностей — перевірка обґрунтованості записів на рахунках і в реєстрах обліку розрахунків з працівникам, бюджетом, іншими дебіторами та кредиторами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
інвентаризаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інвентаризаційний — а, е. Стос. до інвентаризації. Інвентаризаційна комісія. •• Інвентаризаці/йний курс курс, за яким валюта, цінні папери, золото враховуються у балансі … Український тлумачний словник
інвентаризація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Великая Лепетиха — Эта статья или раздел нуждается в переработке. Пожалуйста, улучшите статью в соответствии с правилами написания статей … Википедия
13.020.10 — Екологічне керування/управління ДСТУ ISO 14001:2006 Система екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосовування (ISO 14001:2004, IDT) На заміну ДСТУ ISO 14001 97 ДСТУ ISO 14004:2006 Система екологічного управління. Загальні настанови… … Покажчик національних стандартів
заключний — а, е. Який завершує що небудь; останній, завершальний. •• Заклю/чний бала/нс складений на підставі інвентаризації усіх матеріальних цінностей і розрахункових взаємовідносин річний баланс, що є найповнішим і найточнішим відображенням фінансово… … Український тлумачний словник
інвентаризатор — а, ч. Той, хто проводить, здійснює інвентаризацію … Український тлумачний словник
інвентаризувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Робити інвентаризацію; встановлювати наявність чого небудь і описувати його … Український тлумачний словник
номер — а, ч. 1) Порядкове число предмета серед інших однорідних. •• Інвента/рний но/мер номер, що його використовують для обліку та контролю за наявністю і станом майнових цінностей. ** Но/мер бло/ка в обчислювальній техніці – номер фізичного запису на… … Український тлумачний словник
інвентура — ри, ж. Ол. Інвентаризація; перевірка наявності цінностей, майна якого небудь господарства … Словник лемківскої говірки
